У Комунікативному центрі Уряду відбулася експертна зустріч у форматі відео-конференції за участю представників МОЗ, незалежних експертів в галузі охорони здоров’я, керівників управлінь охорони здоров’я, медичного та громадського середовища Львівської, Дніпропетровської, Харківської, Одеської, Полтавської та Чернігівської областей, присвячена питанню трансформації та модернізації мережі лікарень, самоврядування та автономізації медичних закладів.
Це ті кардинальні та вкрай важливі зміни, ухвалення яких на законодавчому рівні очікує вся медична галузь. При цьому найважливішим пусковим механізмом реформи системи медичного обслуговування є автономізація державних та комунальних закладів охорони здоров’я, тобто, підвищення рівня їх господарської, управлінської та фінансової самостійності. А вона, у свою чергу, неможлива без зміни господарсько-правового статусу цих закладів, які протягом багатьох десятиліть продовжують функціонувати у статусі бюджетних установ, шляхом їх реорганізації їх у суб’єкти господарської діяльності, які мають статус підприємств.
Адже саме надання державним та комунальним закладам охорони здоров’я статусу підприємств дозволить їм самостійно вирішувати усі питання організації власної діяльності, починаючи від визначення своєї організаційної структури, штатів, потужності ліжкового фонду тощо.
Саме ця зміна дозволить зазначеним закладам перейти до використання нових принципів та методів фінансування, які мають базуватися на оплаті конкретних результатів діяльності кожного конкретного медичного закладу (а не на наявній у ньому кількості ліжок, лікарів та медичних сестер, як це є зараз), та регулюватися за допомогою договорів про надання медичної допомоги, укладених відповідно до законодавства про державні закупівлі (сторонами яких будуть з, однієї сторони, заклади охорони здоров’я, а з іншої – відповідні розпорядники бюджетних коштів).
Саме ця зміна сприятиме формуванню у зазначених закладів стимулів, спрямованих водночас як на підвищення якості, так і економічної ефективності медичної допомоги, що надається ними населенню, а, отже – і забезпеченню більш якісної та ефективної реалізації конституційного права громадян на безоплатну медичну допомогу.
У той же час, отримання нового господарсько-правового статусу державними та комунальними закладами охорони здоров’я сприятиме й розвитку їх можливостей щодо залучення інших, окрім бюджетних, джерел фінансування, і, тим самим, посиленню їх фінансово-економічної сталості та можливості протистояти чисельним фінансовим викликам, зумовленим складною загальною фінансово-економічною ситуацією.
За словами експерта з питань фінансування охорони здоров’я Володимира Рудого, автономія постачальників послуг є центральним, ключовим принципом групи фінансових інструментів, які відомі у світі як «оплата за результат», і дедалі ширше застосовуються як в галузі охорони здоров’я, так і інших сферах. Тому без запровадження в Україні реальної автономії державних та комунальних закладів охорони здоров’я усі політичні заяви щодо намірів запровадити ці інструменти для фінансування у зазначеній сфері ризикують залишитися лише нереалізованими на практиці паперовими деклараціями.
На думку експерта, підготовлений МОЗ та внесений на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів України законопроект (реєстр. №2309а), що стосується автономізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я, як і кожен законопроект, що подається для розгляду в першому читанні, не є ідеальним і потребує певного доопрацювання (яке, у той же час, могло б бути забезпечене при підготовці проекту закону до другого читання). Проте, надзвичайно важливою позитивною відмінністю, що відрізняє даний законопроект від розроблених народними депутатами альтернативних варіантів документу, є те, що урядовий законопроект передбачає обов’язковість автономізації державних та комунальних медичних закладів шляхом зміни їх господарсько-правового статусу та чіткі строки реалізації цих змін. Саме це робить урядовий законопроект реальним інструментом запуску реформи системи медичного обслуговування, на відміну від запропонованого народними депутатами України варіанту, який несе у собі майже абсолютний ризик консервації цієї системи у нинішньому вигляді.
Також для запуску реформи, вважає експерт, координатор проектів канадсько-української фундації Роман Фіщук, першочергово потрібен аудит закладів охорони здоров’я, які на сьогодні мають різне підпорядкування, та створення генерального плану реорганізації ЗОЗ, де б кожен регіон міг самостійно визначитися з переліком медичних установ та формою їх діяльності.
На думку представників МОЗ, ухвалення законів розширить можливості закладів охорони здоров’я та оптимізує їх діяльність. За словами директора департаменту медичної допомоги міністерства Василя Кравченка, скорочення ліжко-місць вже сьогодні допоможе, по-перше, раціональніше використати той фінансовий ресурс, який виділений на 2016 рік, по друге – підсилити аспект саме первинної медичної допомоги, пріоритетність фінансування якої на 2016 році визначена Урядом.
Свою підтримку реформам та якомога швидшому їх втіленню висловили і представники в регіональних студіях. Спільно вони обговорили ще низку важливих аспектів автономізації, передбачених законопроектами, зокрема питання кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я, що здійснюватиметься на конкурсній основі, та регламентації функціонування наглядових рад, що створюватимуться при закладах охорони здоров’я для контролю за дотриманням прав пацієнтів.