Останні новини та публікації
Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району (ТЕЛ: (044)5409621)
Реєстрація
|

Дирофіляріоз  — зоонозний гельмінтоз, який спричинюють гельмінти роду Dirofilaria. Офіційна реєстрація його Міністерством охорони здоров’я України почалася лише з 1996 р. (2 випадки).

За останні 10 років захворюваність на дирофіляріоз в Україні зросла у 52 рази.

Найбільш уражені захворюванням жителі Запорізької області, Автономної Республіки Крим, міст Донецьк, Київ, Одеса.

Дирофілярії — тонкі ниткоподібні круглі гельмінти білого кольору. Довжина статевозрілих самок D. repens досягає 135–150 мм,  D. immitis — 250–300 мм; ширина коливається в межах 0,03–1,2 мм.

Розвиток дирофілярій як біогельмінтів проходить із подвійною зміною господарів: кінцевого і проміжного. Кінцеві господарі дирофілярій — м’ясоїдні тварини родин псових і котячих, у яких дорослі паразити знаходяться в підшкірній сполучній тканині. Вони є джерелом інвазії. Проміжні господарі й переносники — комарі родів Anopheles, Culex, Aedes. Переносниками можуть бути кліщі, блохи, інші комахи.

Людина є факультативним, випадковим і кінцевим господарем гельмінтів. Зараження людини на дирофіляріоз відбувається лише при укусі інфікованим комаром, який насмоктався крові зараженого собаки.

В організм людини потрапляють личинки паразита, які повільно ростуть. Проте статевої зрілості в організмі людини гельмінт не досягає. Тому утворення мікрофілярій і подальшого виділення їх у кров не відбувається, через що людина не може бути джерелом інвазії. Зазвичай в організмі людини паразитує одна особина, здатна мігрувати на відстань до 30 сантиметрів на добу.

Інкубаційний період захворювання становить від 1 міс до 2 років.

Симптоми дирофіляріозу залежать від виду гельмінта і ділянки тіла, де відбулося зараження.

Клінічні прояви у людей різноманітні й пов’язані з локалізацією дирофілярій у шкірі та підшкірній жировій клітковині, тканинах ока. Характерні прояви дирофіляріозу — поява підшкірних утворень: пухлин чи вузлів, у більшості випадків поодиноких, які містяться в різних ділянках тіла і можуть не турбувати хворого або супроводжуватися болем, свербінням, відчуттям ворушіння чи переміщення гельмінта. Найчастіше спостерігають ураження очей (45% усіх випадків), рідше — голови та шиї (17%), тулуба (15%), рук (12%), ніг (8%).

Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, що проявляється в пересуванні чи ущільненні «пухлини» під шкірою. Іншими симптомами захворювання можуть бути головний біль, нудота, слабкість, підвищення температури тіла, сильний біль у місці локалізації гельмінта з іррадіацією по ходу нервових стовбурів.

Лікування дирофіляріозу у більшості випадків хірургічне. Гельмінт видаляють із пухлини при планових оперативних втручаннях або випадково при видаленні пухлин. Видалення гельмінта із тканин ока потребує спеціальної апаратури і втручання окуліста. Призначають також препарати альбендазолу.

Профілактика

У сучасних умовах профілактика дирофіляріозу включає: спостереження за станом здоров’я домашніх тварин, їх захист від комах; своєчасне виявлення та лікування хворих на дирофіляріоз тварин як джерела хвороби (здійснюється ветеринарною службою); проведення ентомологічного спостереження за чисельністю комарів, контролю за знищувальними заходами щодо них; лікування та диспансерний нагляд (до 3 міс) хворих (здійснюється лікувально-профілактичними закладами); санітарно-просвітню роботу серед населення, особливо серед утримувачів домашніх тварин, які можуть стати джерелом інвазії; застосування населенням засобів індивідуального захисту від укусів комах.

Найважливішим напрямом профілактики дирофіляріозу у людей є профілактика зараження собак — основного господаря паразита.

Бережіть своє здоров’я!

Івано-Франківський державний медичний університет

Центр здоров’я Дніпровського району міста Києва

 

 

вул. Петра Запорожця, 26
Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району (ТЕЛ: (044)5409621)